Методичні рекомендації


Методичні рекомендації щодо навчання змісту соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі в 5-6 класах у 2023-2024 н.р.


Методичні рекомендації щодо вивчення змісту навчальних предметів у 7-11 класах закладів загальної середньої освіти у 2023-2024 н.р.

 http://www.soippo.edu.ua/images/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2023/08/21/novyna1/MetodrecBook3.pdf

ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА УКРАЇНИ
В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ВІДБУДОВИ:
реалії, досвід, перспективи



ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ПРЕДМЕТІВ ТА ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ СОЦІАЛЬНОЇ І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ





28.08.17 успенська from pupilsShostka
                          
Методичні рекомендації щодо викладання
навчального предмету «Основи здоров’я» у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017-2018 навчальному році

Здоров’я – неоціненний дар, за який люди несуть особисту відповідальність. Поняття «здоров’я» трактується в сучасному світі не тільки як відсутність хвороб, воно також включає способи мислення і поведінки, які підвищують рівень загального благополуччя, забезпечують самореалізацію і життєвий успіх. Тобто здоровий спосіб життя охоплює різноманітні сфери життєдіяльності людини і реалізується через поведінку, конкретні дії, вчинки. Безпека кожної людини, перш за все, залежить від неї самої. Зростаючий масштаб втрати сучасною дитиною здоров’я в навчальному закладі є причиною зниження рівня розумової та пізнавальної активності, уяви, зміни в розвитку сучасного школяра (психічні порушення через проблеми соціалізації та інформаційне навантаження).
Законом України «Про загальну середню освіту» визначено завданням школи «виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців)», а серед повноважень загальноосвітнього навчального закладу – формування в учнів засад здорового способу життя, гігієнічних навичок. Виконання означених завдань покладено, зокрема, на предмет людиноцентричного виховного і розвивального спрямування – «Основи здоров’я». Висококомпетентний вчитель основ здоров’я, як найперший фахівець освітніх питань здоров’я у навчальному закладі, сьогодні може забезпечити не лише якісне викладання предмета, а й стати супервізором освітньої здоров’яспрямованої діяльності навчального закладу. 
Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності.
З прийняттям в освіту Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти 2011 року впроваджується компетентнісний підхід, який спрямовується на формування предметних (галузевих) компетентностей. Нові освітні стандарти, на яких ґрунтуватиметься Нова українська школа, враховують «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (18.12.2006), та спрямовуватимуться на розвиток десяти ключових компетентностей. Це:
1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
2. Спілкування іноземними мовами.
3. Математична грамотність.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях.
5. Інформаційно-цифрова компетентність
6. Уміння навчатися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності.
8. Підприємливість.
9. Загальнокультурна грамотність.
10. Екологічна грамотність і здорове життя.
Метою змісту освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є «розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій». На розвиток трьох із компетентностей Нової української школи спрямований предмет «Основи здоров’я»: соціальних і громадянських, підприємливості, екологічної грамотності і здорового життя.
Основними особливостями програми з основ здоров’я є те, що вона:
-                   розкриває питання, що мають реальне значення для учнів;
-                   ураховує їх потреби і рівень соціально-психологічного розвитку;
-                   має випереджувальний характер;
-                   спрямована на формування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової і безпечної поведінки.
У структурі змісту програми дотримані принципи системності та наступності. Початкові знання про здоров’я людини, його складові, позитивний вплив здорового способу життя на загальний стан людини, що їх набули учні у початковій школі, якісно розширюється та поглиблюється у основній школі. Водночас продовжується розвиток стійких переконань щодо безпечної поведінки, формування життєвих навичок збереження та зміцнення здоров’я.
Коротка анотація Пояснювальної записки оновленої програми з основ здоров’я 2017 року. Розкрито:
1.                Завдання предмета «Основи здоров’я» з реалізації мети базової загальної середньої освіти.
2.                Компоненти очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів (уміння; ставлення; навчальні ресурси) у  формуванні кожної з 10-ти ключових компетентностей, визначених проектом Концепції «Нова українська школа») – табличною формою.
3.                Виокремлено 4 змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток» (Т-1); «Громадянська відповідальність» (Т-2); «Здоров’я і безпека» (Т-3); «Підприємливість і фінансова грамотність» (Т-4). Кожну з них обгрунтовано через зміст предмета. Коди змістових ліній (Т-1 тощо) наводяться у змісті самої програми через теми, якими вони реалізуться. Отже, учитель має орієнтуватись на сутність кожної змістової лінії при викладанні певної теми.
4.                Мету і завдання предмета «Основи здоров’я».
5.                Конкретний результат навчання з основ здоров’я – розвиток в  учнів здоров’язбережувальних компетенцій, поглиблення життєвих навичок,  усвідомлення необхідності відповідати за життя, здоров’я, безпеку та добробут.
6.                Сутність змісту за чотирма розділами: Здоров’я і безпека людини; Фізична складова здоров’я; Психічна й духовна складові здоров’я; Соціальна складова здоров’я. Програма побудована за концентричним принципом, тобто в різні періоди навчання повторюється вивчення окремих тем із розширенням та поглибленням їх змісту.
7.                Навчальний матеріал об’єднує в собі понятійний зміст (теоретичний) та діяльнісний (практичні вправи). Виконання вправ є обов’язковим. Знаком * позначено вправи, які виконуються як в класі, так і вдома з допомогою батьків. Знаком ** позначено вправи, які рекомендовано проводити за межами класної кімнати.
8.                Учитель може самостійно варіювати зміст навчальних занять за умови дотримання державних вимог до результатів навчання.
9.                Особливість методики уроків предмета «Основи здоров’я»: групова взаємодія; позитивна мотивація та дія за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я; партнерство всіх учасників навчально-виховного процесу.
10.           Об’єкт оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я – уміння використовувати знання; набуття життєвих навичок; позитивне ставлення до здорового способу життя.
Предмет «Основи здоров’я» відповідає магістральним напрямам розвитку освіти XXI столітті. Серед ключових галузей для набуття компетентностей (за ЮНЕСКО) він спрямовується на фізичне, психологічне і соціальне благополуччя, розвиток уміння вчитися як методу навчання. Основи здоров’я формують життєві навички, сприятливі для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації та самореалізації. Навчання життєвих навичок – необхідний елемент високоякісної освіти. Вони підвищують конкурентоспроможність випускників на ринку праці. Їм необхідно набути психосоціальних умінь: критично і творчо мислити, адекватно сприймати себе і оточення, приймати виважені рішення, будувати конструктивні міжособистісні стосунки, працювати в команді, демонструвати здатність бути лідером, зацікавлювати і створювати мотивації для інших, розв’язувати проблеми і керувати стресами.
Глобальні стратегії ВООЗ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ щодо зміцнення  здоров’я дітей і підлітків базуються на цілісній 8-компонентній моделі дружнього до дитини шкільного середовища: навчання учнів здоровому способу життя; уроки фізкультури, позакласна та позашкільна фізична активність; шкільна медична служба; шкільне харчування та наявність відповідної інфраструктури; консультування і надання психологічної та соціальної допомоги; безпечні фізичне і соціально-психологічне середовище; підготовка персоналу школи з питань збереження здоров’я та здорового способу життя; залучення батьків та громади. В українських школах таким системоутворюючим чинником у забезпеченні сприятливого для здоров’я учнів середовища є предмет «Основи здоров’я».
Інтегрований предмет «Основи здоров’я» має прикладний характер, тому реалізація його завдань можлива на основі таких компонентів:
                   мотиваційний (поєднує в собі знання основ збереження життя і здоров’я з ціннісними орієнтаціями на задоволення соцiальнозначущих і особистісно орієнтованих потреб);
                   операційний (поєднує в собі засоби, методи і форми організації діяльності, способи планування і регулювання її перетворювальними процесами);
                   інформаційний (поєднує в собі знання про фізичну, соціальну, психічну, духовну складові здоров’я, основні умови і способи його збереження і зміцнення, основні засади здорового способу життя та безпеки життєдіяльності).
У процесі викладання вчителю основ здоров’я необхідно керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Особистісна орієнтованість у ході вивчення предмета здійснюється через зміст навчального матеріалу та особистісну спрямованість навчального процесу. Особливу увагу необхідно приділити позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.
У старшій школі з метою забезпечення наступності у формуванні здоров’язбережувальної компетентності підлітків за рахунок варіативної складової робочих навчальних планів запроваджується факультативний курс «Захисти себе від ВІЛ» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.08.2011 р. № 982) за навчальною програмою «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу» (схвалена комісією з основ здоров’я Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 04.08.2010 р. № 14/18-3169). Навчання учнів здійснюється за підручником «Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок» (Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., К. : Освіта, 2013).
Звертаємо увагу, що в основу викладання навчального предмета «Основи здоров’я» та факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» покладено одну з найефективніших сучасних педагогічних методик – освіту на засадах розвитку життєвих і спеціальних навичок (ООЖН), яка спрямована на формування здорової і просоціальної особистості, гармонійно поєднує функції навчання, виховання і розвитку соціально-психологічної компетентності учнівської молоді. Освіта «на засадах розвитку життєвих навичок» запропонована ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я), ЮНІСЕФ (Дитячим фондом Об’єднаних Націй), ЮНЕСКО (Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури), Світовим банком на Світовому форумі з освіти (Дакарта, Сенегал, 2000 р.). Життєві навички (за визначенням ВООЗ) – здатність до адаптивної та позитивної поведінки, яка дає можливість ефективно справлятися з вимогами і проблемами щоденного життя. ВООЗ, оцінюючи впровадження освітніх проектів з формування здорового способу життя молоді в Європейському регіоні, переконливо доводить, що організація освіти дітей та молоді здоров’ю має бути особливою, інакшою, аніж навчання будь-яким іншим навчальним дисциплінам. Дослідники зазначають неефективність традиційних підходів до вивчення здоров’яспрямованого предмета «Основи здоров’я». Тому для навчання здоров’ю доцільним є інший підхід, який фокусується на особистості, способах її спілкування, можливості знайти спільну мову з іншими людьми – «підхід емоційного сприйняття і розвитку навичок». Поняття «підхід на основі життєвих навичок» (англ. «life-skills approach») в останні десятиліття у міжнародному науковому обігу визначає сучасну концепцію забезпечення здорового психосоціального розвитку дітей і молоді, профілактики соціально небезпечних хвороб на основі формування та розвитку навичок, потрібних у житті.
Найважливіші компоненти навчання здоровому способу життя, яке здійснюється на засадах життєвих навичок, – навчатися здобувати знання, навчатися бути собою, навчатися жити разом, навчатися дії (за Концептуальними засадами розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в Європейський освітній простір (наказ Міністерства освіти і науки України № 998 від 31.12.2004). ООЖН реалізує концепцію особистісно орієнтованого компетентнісного навчання і виховання, ураховує вікові та індивідуальні особливості учнів і здійснюється шляхом застосування інтерактивних та активних (тренінгових, ігрових тощо) технологій.
Особливість методики уроків з основ здоров’я ґрунтується на тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового відпрацювання. Найефективніше цей процес відбувається при взаємодії учнів, працюючи в групах. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою.
Особливістю структури уроків з основ здоров’я має бути гнучкість, органічне поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, що включає різні види діалогу, групової співпраці. Вагоме значення для формування в учнів здорового способу життя та безпечної поведінки має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення. Практичні вправи виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання відповідної теми для досягнення мети уроку; вдома разом з батьками (*); за межами класного приміщення (**).
Слід наголосити, що уроки з основ здоров’я бажано проводити в спеціально обладнаному класі (кабінеті) або на спеціальному майданчику (у дворі школи, спортзалі, медичному кабінеті) з використанням навчально-наочних посібників та обладнання. Деякі заняття з правил дорожнього руху рекомендується проводити на вулиці, поблизу перехрестя, де можна спостерігати роботу засобів регулювання, рух транспортних засобів та пішоходів.
З методів інтерактивного навчання, які є найефективнішими на уроках основ здоров’я і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ», пропонуються такі.
Мозковий штурм. Використовується для генерування ідей та активізації діяльності учнів щодо розв’язання певної проблеми. Можна застосовувати на початку заняття, щоб з’ясувати обізнаність з темою. Усі висловлені ідеї можна об’єднати або проаналізувати, використовуючи інші методи (наприклад, концептуальну карту, «павутиння»).
Дискусії-роздуми. Заохочують до обмірковування й обговорення того, що учні спостерігали, чули або читали. Починають дискусію, ставлячи питання, яке вимагає висловлювання власної позиції та інтерпретації (обговорення) власного досвіду, навчальних відеофільмів, текстів підручників, статей, газетних публікації тощо. Поставлені запитання заохочують учнів співвідносити зміст опрацьованої інформації з власним досвідом.
Обговорення забезпечує можливість кожному учаснику навчального процесу висловити власні думки і погляди щодо конкретного питання. Невеликі групи – 5-7 учнів – найоптимальніші для обговорення, оскільки кожен член групи має нагоду висловитися, хоча це можна здійснити і фронтально.
Міні-лекція (узагальнена назва словесного повідомлення інформації). Метод можна використати для повідомлення такої інформації, яка має основоположне значення і яку учні не можуть здобути самостійно. Міні-лекції вважають ефективними за умов, якщо вони тривають 5-8 хв. та включають групову дискусію, покази, демонстрації.
Навчальний фільм. Це знятий та записаний сюжет, підготовлений особою, яку неможливо запросити на урок та поради якої дуже важливі. Фільм може бути зроблений у форматі інтерв’ю або репортажу з місця подій. Фільм повинен бути коротким (5-8 хвилин). Після фільму доцільне обговорення.
Доповнення. Цей метод передбачає надання можливості для доповнення інформації, що характеризує певні факти, ознаки, методи. Учні мають завершити текст, запропонований учителем. Метод використовують у письмовій або усній формі із застосуванням власного досвіду учнів, зокрема це може бути повідомлення про випадки в їхньому житті.
Аналіз окремої життєвої ситуації (кейс-метод). Стосується заздалегідь визначених сценаріїв, випадків, котрі ґрунтуються на ситуаціях з реального життя, які учні спостерігають, аналізують, роблять висновки, дають рекомендації.
Концептуальна карта (опорна схема). Складання концептуальних карт часто застосовується для того, щоб можна було побачити зв’язок між новою і відомою інформацією. Також цей метод використовується для того, щоб визначити основні поняття або показати зв’язки між поняттями, схематично відобразити структурні компоненти інформації (підручника авторського колективу Бех І.Д. містять концептуальні карти).
Схеми/таблиці досвіду. Такі схеми/таблиці фіксують досвід, яким діляться учні. Вони є важливими ресурсними матеріалами. Теми для схем/таблиць можуть виникати під час запланованих або спонтанних видів діяльності. Зміст схем/таблиць залежить від рівня та різноманітності тем.
Інтерв’ювання передбачає зустріч учнів з певною особою (науковці, лікарі, батьки, представники державних служб захисту тощо) для обговорення конкретних тем або проблем. З «перших рук» отримується нова найточніша інформація, відбувається знайомство з точкою зору цієї особи з проблеми, яка цікавить учнів. Метод обов’язково доповнюється таким, що дозволяє зробити висновки, узагальнення; наприклад, дискусії-роздуми.
Взаємонавчання. Цей метод використовується таким чином, що учні, більш досвідчені в якомусь конкретному напрямку («фахівці»), діляться своїм досвідом з іншими членами групи.
Консультативна група створюється для одержання, корекції, збагачення та поглиблення компетентності під керівництвом учителя. До роботи в цій групі, крім учнів, можна залучити батьків, лікарів, медичних сестер та ін.
Вирішення проблеми. Цей метод найчастіше використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це – пошук відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, що розглядається на занятті.
Ситуаційні ігри. Дозволяють реалізувати творчий потенціал учнів під час програвання певних життєвих ситуацій, пов’язаних переважно з вибором (корисних чи шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором друзів, відмовою від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я тощо). Після розігрування певної ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно сприятлива нагода обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити ставлення до тієї чи іншої ситуації та зробити загальні висновки.
Ілюстрування. Ілюструючи певні події, фрагменти підручників чи літературних творів, учні передають своє розуміння, особисте сприйняття й ставлення до прочитаного або почутого. Вони розвивають власне творче мислення, коли зображують ту чи іншу особу, середовище, у якому вона живе, тощо. Ілюстрування розповіді вчителя чи іншого учня розкриває досвід особи.
Екскурсії дозволяють сприймати явища в цілісності, зібрати багатий матеріал для подальшої роботи, набути нові знання та навички, порівняти теоретичні знання з фактами, які мають місце в реальному житті. Екскурсії чітко плануються (хоча програмою передбачена єдина екскурсія у 9 класі – до центру зайнятості населення, учитель може самостійно визначитись із проведенням екскурсії. Наприклад, до Центру здоров’я, дитячої поліклініки, медичного кабінету школи). Результати екскурсій фіксуються та обговорюються в ході реалізації методів навчання, що відносяться до описаних вище навчальних стратегій.
Узагальненим результатом навчання основ здоров’я є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів. Деталізовані результати навчання подано у вигляді очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів впродовж навчання.
Уміло користуючись у роботі з учнями педагогічною оцінкою, учитель закладає базис для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однолітками.
Оцінювання навчальних досягнень учнів має відбуватися постійно, на усіх етапах розвитку здоров’язбережувальних компетенцій. Особливістю оцінювання здоров’язбережувальної діяльності дитини є відзначення як позитивного навіть мінімального досягнення у школі, удома, у громаді, для чого необхідна тісна співпраця учителя з батьківською громадою. Партнерство школи і батьківської громади щодо здоров’язбереження дітей уможливлює:
-                   участь батьків у навчанні і вихованні дітей в умовах школи;
-                   спільну відповідальність за навчально-виховний процес;
-                   підвищення рівня здоров’язбережувальної компетентності членів сім’ї;
-                   участь батьківської громади у прийнятті рішень щодо здоров’я дітей, підвищення значимості громади в управлінні життя суспільства;
-                   поліпшення здоров’язбережувального середовища школи.
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Проведення письмових контрольних робіт з основ здоров’я не передбачено. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 р. № 329).
Уроки основ здоров’я мають особливість, відмінну від будь-яких інших предметів. Через «необхідність своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо)» (цитата з чинної програми) учитель на уроці має винайти час для інформування учнів про виниклу в суспільстві, населеному пункті, школі актуальну проблему щодо здоров’я та безпеки. Учитель самостійно вирішує методику здійснення цього інформування. Воно зміснюється не лише як інструкція вчителя. Ефективнішим буде системно готувати учнів реагувати на постійно виникаючі в країні, області, своїй місцевості проблеми здоров’я та безпеки. Починати необхідно з 5-го класу, коли у відповідь на запитання: «Що небезпечного для життя і здоров’я людей відбулось?» учитель будує бесіду, демонструє презентацію тощо. У подальшому постійне звертання вчителя до актуальних проблем безпеки та життя, а також мотивування учнів до прийняття самостійного рішення щодо виконання випереджувального завдання, самостійної спеціальної підготовки (повідомлень, листівок, міні-газет, презентацій) навчить учнів реагувати на суспільні виклики та стане запорукою активної життєвої позиції маленьких громадян. Звертаємо увагу на короткочасність таких інформувань та обговорень. Доречним буде визначити відразу: наприклад, будь-яка проблема обговорюватиметься не більше 10 хвилин (в особливих випадках – 15-ти). Бажаною буде для донесення актуальної інформації організація зустрічі з медичними, пожежними працівниками, представниками державних та громадських організацій. Проте часу для зустрічі 10-15 хвилин може бути замало, то вчитель основ здоров’я стає ініціатором та організатором такої зустрічі для кількох класів відразу, і її слід проводити в позаурочний час.
«Основи здоров’я» та профілактична освітня робота мають доказову
ефективність впливу на показники здоров’я і поведінкові практики учнівської молоді. Сумнівна економія на підготовці вчителів обернеться у майбутньому багатомільярдними витратами на лікування і підтримку хворих, не кажучи вже про втрати людських життів, яких можна було уникнути. Дієвість на рівні поведінкових практик підтверджують дані соціологічних опитувань (дослідження «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин (ESPAD)». На 32 % упродовж 8 років зменшилось поширеність куріння серед 15-16-річних підлітків; у 2-3 рази за 16 років зменшилось вживання ними міцних напоїв; у 2 рази за останні 8 років зменшилось вживання марихуани чи гашишу 15-16-річними учнями; на 25 % за 4 роки зменшилось вживання пива підлітками. Показники епідеміологічного рівня демонструють, що протягом 2004-2013 рр. серед підлітків та молоді спостерігається поступове зниження поширеності інфекцій, що передаються статевим шляхом, зниження кількості абортів серед 15-17-річних дівчат.
У 2017-2018 навчальному році учителі основ здоров’я України вийдуть на новий рівень здійснення їх післядипломної освіти. Для них розпочненться спеціальна підготовка за проектом «Вчимося жити разом». Проект спрямований на навчання учнів життєвим навичкам комунікації та співжиття в суспільстві. Він не є самостійним, а інтегрується в зміст навчального предмета «Основи здоров’я» у 1-9 класах та план виховних годин 1-11 класів. Тематика курсу реалізовує компетентнісний підхід в освіті. Вона акцентована першочергово на формуванні психосоціальних навичок, які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків тощо. Прикладом таких життєвих навичок є позитивна самооцінка, ефективне спілкування, співчуття, попередження та розв’язування конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам, самоконтроль, керування стресами, мотивації успіху, аналіз проблем і прийняття виважених рішень, критичне і творче мислення, активна громадська позиція тощо.
Проект «Вчимося жити разом», впровадження якого передбачено наказом Міністерства освіти і науки України, створено відповідно до Меморандуму про співпрацю між Міністерством освіти і науки України та Представництвом дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у партнерстві з Громадською організацією «Дитячий фонд «Здоров’я через освіту». Проект має повне ресурсне забезпечення http://autta.org.ua/ua/resources/learning-to-live-together/, а також статистично доведену ефективність впливу на знання, ставлення, уміння та поведінкові практики учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Ефективність проекту визначалась шляхом проведення он-лайн опитування вчителів та учнів за процедурою «ДО» та «Після» в 5 областях України. З результатами оцінки ефективності проекту за 42 індикаторами можна ознайомитися за посиланнями http://autta.org.ua/ua/Advocacy/
Підготовка для впровадження проекту «Вчимося жити разом» здійснюватиметься для всіх учителів основ здоров'я (як основної, так і початкової школи) і здійснюватиметься за змішаною моделлю (On-line + Off-line), поєднуючи переваги обох форм навчання. Сутнісною новизною тут є самостійне проходження переважною більшість вчителів он-лайн навчання за новим проектом з автоматизованим отриманням відповідного сертифікату. Таке навчання стане базовим для дистанційної форми підвищення кваліфікації вчителів основ здоров’я основної школи (педагогів, які вже мають сертифікати з предмета) та буде попереднім навчанням усіх слухачів експрес-курсів. Он-лайн навчання за проектом «Вчимося жити разом» стане важливою умовою системного підвищення кваліфікації вчителів основ здоров’я, здійснюваного як в курсовий, так і в міжкурсовий період.
Важливими умовами забезпечення якісної організації навчально-виховного процесу, згідно з нормативними документами, на уроках основ здоров’я, факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» за технологією освіти на основі розвитку життєвих навичок та практичної реалізації завдань здоров’язбережувальної освіти є:
       навчання з предмета «Основи здоров’я» і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» здійснюють педагогічні працівники, які мають документ про проходження навчання за методикою розвитку життєвих навичок (сертифікат) (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.08.2011 р. № 982).
                   починаючи з 2018 року учителі основ здоров’я (початкової та основної школи) мають пройти навчання за проектом «Вчимося жити разом» (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.04.2017 № 624 «Про затвердження плану заходів на 2017 рік з реалізації спільного проекту «Вчимося жити разом»»; наказ Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 19.05.2017 № 327-ОД «Про затвердження плану заходів з реалізації спільного проекту «Вчимося жити разом» у Сумській області»). Сертифіковані вчителі, які не проходитимуть курси підвищення кваліфікації у 2017-2018 навчальному році, це здійснюватимуть самостійно в режимі он-лайн. Результатом навчання буде сертифікат, які кожен педагог, хто успішно пройде навчання, отримає в електронному вигляді. Інструктивні рекомендації про те, як відбуватиметься навчання вчителів, будуть надіслані на райони, міста, громади в листопаді-грудні 2017 року.
                   створення кабінету основ здоров’я у кожному навчальному закладі (наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009 р. № 1114 «Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів»; наказ Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 03.06.2016 № 342-ОД «Про активізацію діяльності навчальних закладів у міжнародному проекті «Європейська мережа Шкіл сприяння здоров’ю», викладання навчального предмета «Основи здоров’я» і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ»»).
29 листопада 2017 року лабораторією з проблем здоров’яспрямованої діяльності в закладах освіти КЗ СОІППО буде проведено І обласну  науково-педагогічну конференцію «Розвиток особистісно-професійної компетентності педагогів для реалізації проблеми «Навчальний заклад – територія здоров’я»». Учителів основ здоров’я, педагогів навчальних закладів, методистів управлінь/відділів освіти, які опікуються означеною пролемою, запрошуємо до участі у конференції.
Чинними для здійснення освітньої діяльності з основ здоров’я залишаються методичні рекомендації 2013-2015 років.


Керівник лабораторії з проблем
здоров’яспрямованої діяльності
в закладах освіти, кандидат
педагогічних наук, доцент
кафедри дошкільної
та шкільної освіти КЗ СОІППО                                 В. М.  Успенська,


Комментариев нет:

Отправить комментарий